Kavabanga Depo Kolibri - Краще Не Стане

Осінь залікує мої рани дощем...

І то плаче не вітер, а моя душа

За тими, кого більш не зустріну я вже

Ця правда життя і тобі не чужа


Але - ми пробиваємось крізь хмари

Як би не боліло - ми тримаємо удари

Так для чого я живу, думав, дивлячись на зорі...

Живу - для тих, хто буде поряд...


Від себе ховатися в глухі кути не стану

Правда болить в моїй душі, топить сльозами...

На цьому шляху я загубив людей не мало...

Дайте мені всіх лікарів, зашити рани

Краще не стане


І не минула ніч, як закінчилось літо...

На моїй душі - відчай і холодний вітер

І на згадку - про людей, хто був з нами у той день

У моїх думках завжди для вас затишно і тихо...